заморочений

ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заморо́чити.

Знати її по лиці, що втомлена, вимучена клопотом, заморочена злиднями (Л. Укр., IV, 1954, 213);

Заморочений своїми антенами, сусідськими примусами та технічними, журналами, Віталій досі мало такі речі [дівочу красу] й помічає (Гончар, Тронка, 1963, 39);

— От нате та полічіть [гроші], бо в мене голова заморочена: я вже нездатна й гаразд полічити (Н.-Лев., IV, 1956, 301);

— Ти, злодію, мою всю працю забрав! — ревів заморочений лемко (Ков., Тв., 1958, 59);

// заморо́чено, безос. присудк. сл.

[Зінька:] Заморочено мене, задурено! Одне бачу, що пропаща я навік!.. (Крон., II, 1958, 33).

2. діал. Запаморочений.

Рудники розбіглися по бічних штольнях і знайшли Олексу в однім хіднику, наповненім нездоровими газами, уже замороченого (Ков., Світ.., 1960, 29).

Значення в інших словниках

1. заморочений — (доведений до безтями) отупілий, забитий, розм. загнаний, затурканий.  Словник синонімів Полюги
2. заморочений — заморо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. заморочений — Забацаний, забитий, загавлений, зазіваний, затурканий  Словник синонімів Вусика
4. заморочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до заморочити. || заморочено, безос. присудк. сл. 2》 діал. Запаморочений. 3》 розм. Заклопотаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. заморочений — ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь).  Словник синонімів української мови