замотаний
ЗАМО́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замота́ти¹ 1, 2.
Кузьмін уже був на ногах — в акуратно замотаних солдатських обмотках, в підперезаній широким поясом сатиновій сорочці (Збан., Сеспель, 1961, 49);
За хвилину надбігла Марійка, так замотана здоровою хусткою, що самий острий червоний носик визирав на світ божий (Коцюб., І, 1955, 131);
Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука. висіла на перев’язі (Сміл., Сашко, 1957, 46).
Словник української мови (СУМ-11)