замінювач

ЗАМІ́НЮВАЧ, а, ч. Те саме, що замі́нник.

Ми будемо добиватися, щоб у всіх галузях народного господарства деревина знайшла свого замінювача (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 206);

Особливе місце серед глин — замінювачів вапна належить мергелистій глині Київського ярусу (Архіт. і буд., 2, 1955, 24).

Значення в інших словниках

1. замінювач — замі́нювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. замінювач — -а, ч. Те саме, що замінник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замінювач — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник).  Словник синонімів української мови