замісити —
заміси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
замісити —
див. замішувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замісити —
Не замісиш густо, як у кориті пусто. Тіста не замісиш, якщо нема з чого.
Приповідки або українсько-народня філософія
замісити —
МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док.
Словник синонімів української мови
замісити —
Заміси́ти, див. замі́шувати
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
замісити —
Заміси́ти, -шу́, -сиш гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
Словник української мови Грінченка