замітливий
ЗАМІ́ТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий.
Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться (Сл. Гр.);
[Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий, як лев,.. замітливий, як каторжник! (Вас., III, 1960, 231).
Словник української мови (СУМ-11)