1. Словник української мови в 11 томах

замітливий

ЗАМІ́ТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий.

Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться (Сл. Гр.);

[Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий, як лев,.. замітливий, як каторжник! (Вас., III, 1960, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замітливий — замі́тли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. замітливий — -а, -е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замітливий — Спостережливий, кмітливий, меткий, метикуватий, спритний, тямкий, див. бистрий, понятливий, примітливий, топковий Словник чужослів Павло Штепа
  4. замітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  5. замітливий — Замітли́вий, -а, -е Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311. Словник української мови Грінченка