замітливий

Значення в інших словниках

1. замітливий — замі́тли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. замітливий — -а, -е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
4. замітливий — ЗАМІ́ТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться (Сл. Гр.); [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий, як лев,.. замітливий, як каторжник! (Вас., III, 1960, 231). Словник української мови в 11 томах
5. замітливий — Замітли́вий, -а, -е Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311. Словник української мови Грінченка