замішанина

ЗАМІШАНИ́НА, и, ж., діал.

1. Мішанина.

В дальших розділах нашої розвідки побачимо, шо й на полі чисто естетичної критики панує не менша неясність і замішанина понять… (Фр., XVI, 1955, 259).

2. Сум’яття.

[Мартин:] Під цю колотнечу й замішанину [у війні] хто там уважатиме на одного забитого, коли їх тисячі! (Гр., II, 1963, 545).

Значення в інших словниках

1. замішанина — замішани́на іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. замішанина — Замішани́на. Сум’яття, метушня, замішання, збентеження. Зібрані огірчені до крайности таким поступкам попів, котрі все старають ся задержати ся при президияльнім столі. Нараз постає страшний крик і лайка. Така замішанина треває аж до 2-ої години (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. замішанина — -и, ж., діал. 1》 Мішанина. 2》 Сум'яття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. замішанина — ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П.  Словник синонімів української мови
5. замішанина — Замішани́на, -ни ж. Замѣшательство.  Словник української мови Грінченка