Словник української мови в 11 томах

запаленілий

ЗАПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запалені́ти.

Ученик [учень] станув перед учителем, весь запаленілий (Фр., IV, 1950, 323).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запаленілий — запалені́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. запаленілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запаленіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови