запаленіти
ЗАПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Покритися рум’янцем; почервоніти.
Щоки їй запаленіли, і я без слів зрозумів: виходить заміж… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 319);
Марія Прокопівна запаленіла; винувата за своє необачне дівоцтво, покліпувала перед чоловіком (Логв., Давні рани, 1961, 148).
Словник української мови (СУМ-11)