запаленіти —
ЗАПАЛЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Покритися рум’янцем; почервоніти. Щоки їй запаленіли, і я без слів зрозумів: виходить заміж… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 319); Марія Прокопівна запаленіла; винувата за своє необачне дівоцтво, покліпувала перед чоловіком (Логв., Давні рани, 1961, 148).
Словник української мови в 11 томах
запаленіти —
Запалені́ти, -ні́ю, -єш гл. Покраснѣть (отъ смущенія, стыда — о человѣкѣ). Желех.
Словник української мови Грінченка