запанібрата

ЗАПАНІБРА́ТА, присл., розм. Як з рівним; запросто.

Ви з мужиками поводитесь запанібрата; мужики до вас ходять в гості, п’ють у вашому домі… (Н.-Лев., III, 1956, 182);

Він [цар] ..реготав запанібрата з оцим не дуже й гречним малоросом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958. 579);

// у знач. присудк. сл.

Іларіон у святій, чернечій одежі не був для Сави вже колишнім Лукашкою, з яким можна було бути запанібрата (Дмит., Наречена, 1959. 70).

Значення в інших словниках

1. запанібрата — запанібра́та прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. запанібрата — присл., розм. Як із рівним; запросто. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запанібрата — ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм.  Словник синонімів української мови
4. запанібрата — Запанібра́та, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. запанібрата — Запанібрата нар. Фамильярно.  Словник української мови Грінченка