Словник української мови в 11 томах

запанібратство

ЗАПАНІБРА́ТСТВО, а, с., розм. Надмірна невимушеність, розв’язність, фамільярність у поводженні з ким-небудь.

Поздоровлений [Анатоль] огидливо звільняється від комендантського запанібратства, від його дотиків (Кач., II, 1958, 337).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запанібратство — запанібра́тство іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запанібратство — -а, с., розм. Надмірна невимушеність, розв'язність, фамільярність у поводженні з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови