запахторити
ЗАПАХТО́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Запроторити.
— Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутш головою Ярошенко. — Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (Речм., Весн грози, 1961, 98).
Словник української мови (СУМ-11)