запахтіти

ЗАПАХТІ́ТИ, ти́ть, док., розм. Те саме, що запа́хнути 1.

[Гадюка:] Ото їдуть вони густим лісом, а в лісі щось зразу запахтіло цибулею (Кроп., V, 1959 535);

// безос.

Раптом серед безмежного степу в повітрі запахтіло згарищем (Ле, Мої листи, 1945, 35).

Значення в інших словниках

1. запахтіти — запахті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. запахтіти — -тить, док., розм. Те саме, що запахнути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови