запахущий

ЗАПАХУ́ЩИЙ, а, е. Який має сильний приємний запах; запашний.

Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (Граб., І, 1959, 490);

Благословенні час той і година, Коли земля ця цвітом процвіла, Де бродить з калаталами маржина У морі запахущого зела (Рильський, Зграя.., 1960, 25);

// Сповнений приємних запахів.

Сонце гріло, але не пекло, повітря на горах було чисте і запахуще (Фр., IV, 1950, 385).

Значення в інших словниках

1. запахущий — Запашний, (реґіоналізм) Вона розвіялася запахущим леготом, [ЗБ 105]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. запахущий — запаху́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. запахущий — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
4. запахущий — -а, -е. Який має сильний приємний запах; запашний. || Сповнений приємних запахів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. запахущий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко.  Словник синонімів української мови
6. запахущий — Запахущий, -а, -е = запашний. Желех.  Словник української мови Грінченка