Великий тлумачний словник сучасної мови

запахущий

запаху́щий

-а, -е.

Який має сильний приємний запах; запашний.

|| Сповнений приємних запахів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запахущий — Запашний, (реґіоналізм) Вона розвіялася запахущим леготом, [ЗБ 105]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
  2. запахущий — запаху́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. запахущий — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
  4. запахущий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко.  Словник синонімів української мови
  5. запахущий — ЗАПАХУ́ЩИЙ, а, е. Який має сильний приємний запах; запашний. Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (Граб., І, 1959, 490); Благословенні час той і година, Коли земля ця цвітом процвіла...  Словник української мови в 11 томах
  6. запахущий — Запахущий, -а, -е = запашний. Желех.  Словник української мови Грінченка