1. Словник української мови в 11 томах

запахтіти

ЗАПАХТІ́ТИ, ти́ть, док., розм. Те саме, що запа́хнути 1.

[Гадюка:] Ото їдуть вони густим лісом, а в лісі щось зразу запахтіло цибулею (Кроп., V, 1959 535);

// безос.

Раптом серед безмежного степу в повітрі запахтіло згарищем (Ле, Мої листи, 1945, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запахтіти — запахті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. запахтіти — -тить, док., розм. Те саме, що запахнути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови