Словник української мови в 11 томах

запевнювання

ЗАПЕ́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. запо́внювати.

Запевнювання Марусі, що панна «божевільно» кохає Костю, враз одкрили передо мною зовсім нові сторінки роману (Л. Янов., І, 1959, 446).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запевнювання — запе́внювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. запевнювання — -я, с. Дія за знач. запевнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови