запевнювання
ЗАПЕ́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. запо́внювати.
Запевнювання Марусі, що панна «божевільно» кохає Костю, враз одкрили передо мною зовсім нові сторінки роману (Л. Янов., І, 1959, 446).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАПЕ́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. запо́внювати.
Запевнювання Марусі, що панна «божевільно» кохає Костю, враз одкрили передо мною зовсім нові сторінки роману (Л. Янов., І, 1959, 446).
Словник української мови (СУМ-11)