Словник української мови в 11 томах

запеклість

ЗАПЕ́КЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і якість за знач. запе́клий 2-5.

Знаєш гаразд, як твій брат Еней, блукаючи морем Вздовж берегів негостинних, спізнав усю лють і запеклість Серця Юнони (Зеров, Вибр., 1966, 240);

[Септар:] Ей, старий, я знаю — тебе заздрощі хапають на мої зарібки, яких ти через власну запеклість не маєш… (Коцюб., І, 1955, 294);

Тоді війною звали братовбійство [братовбивство].. Патріотизмом — лютість до чужинців. Набожністю — запеклість фанатичну (Л. Укр., І, 1951, 53);

Битви [з футбола] між їхніми командами точаться неймовірної запеклості (Гончар, Тронка, 1963, 121).

З запе́клістю — люто.

Він [вовк] кілька раз сердито, з запеклістю клацнув на Остапа зубами, крутнувсь і щез у комишах (Коцюб., І, 1955, 366).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запеклість — запе́клість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. запеклість — -лості, ж. Властивість і якість за знач. запеклий 2-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови