запекло

ЗАПЕ́КЛО. Присл. до запе́клий 2-5.

[Неофіт-раб (запекло): ] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Л. Укр., II, 1951, 236);

Довго й запекло билися козаки з панами (Довж., І, 1958, 260).

Значення в інших словниках

1. запекло — запе́кло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. запекло — Присл. до запеклий 2-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови