Словник української мови в 11 томах

запечалений

ЗАПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до запеча́лити.

Під’їхавши, верхівці поздоровкались, загомоніли до запечаленого чимось чоловіка (Гончар, II, 1959, 385).

2. у знач. прикм. Який запечалився, сумний.

Діти стоять запечалені, мовчазні. «Робити, щось діяти треба!» — аж пече в маленьких голівках і з болем відлунюється в серденьках дитячих (Воронько, Казка.., 1957, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запечалений — запеча́лений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запечалений — див. сумний  Словник синонімів Вусика
  3. запечалений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запечалити. 2》 у знач. прикм. Який запечалився, сумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови