запечалений
ЗАПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до запеча́лити.
Під’їхавши, верхівці поздоровкались, загомоніли до запечаленого чимось чоловіка (Гончар, II, 1959, 385).
2. у знач. прикм. Який запечалився, сумний.
Діти стоять запечалені, мовчазні. «Робити, щось діяти треба!» — аж пече в маленьких голівках і з болем відлунюється в серденьках дитячих (Воронько, Казка.., 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)