запечалений
ЗАПЕЧА́ЛЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до запеча́лити.
Під’їхавши, верхівці поздоровкались, загомоніли до запечаленого чимось чоловіка (Гончар, II, 1959, 385).
2. у знач. прикм. Який запечалився, сумний.
Діти стоять запечалені, мовчазні. «Робити, щось діяти треба!» — аж пече в маленьких голівках і з болем відлунюється в серденьках дитячих (Воронько, Казка.., 1957, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запечалений — запеча́лений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- запечалений — див. сумний Словник синонімів Вусика
- запечалений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запечалити. 2》 у знач. прикм. Який запечалився, сумний. Великий тлумачний словник сучасної мови