запилювати
ЗАПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.
1. перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому-небудь.
Запиляти на деталі конуси;
// Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого-небудь.
Запиляти вибоїнки.
2. тільки док., неперех. Почати пиляти (у 1, 2 знач.).
Старанно запиляли півдесятка ножів. За п’ять хвилин надрізаний мотузок голосно лопнув (Трубл., 1, 1955, 185).
ЗАПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ЗАПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., бот. Переносячи пилок квітки (з тичинок на приймочку маточки або на верхівку насінного зачатка), здійснювати запліднення рослини.
Частина мух живиться лише пилком та нектаром квіток, запилюючи їх (Шкідн. поля.., 1949, 101);
Гроза все ж перебила нам роботу. Ми не могли, поки дерева не обсохнуть, ні збирати пилок для запилення, ні запилювати квіти (Грим., Подробиці.., 1956, 176);
І В. Мічурін у 1892 р. запилив квіти молодого дерева китайки першого цвітіння пилком Кандиль-синапа (Юним мічур.., 1955, 67).
Словник української мови (СУМ-11)