запилювати

ЗАПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

1. перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому-небудь.

Запиляти на деталі конуси;

// Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого-небудь.

Запиляти вибоїнки.

2. тільки док., неперех. Почати пиляти (у 1, 2 знач.).

Старанно запиляли півдесятка ножів. За п’ять хвилин надрізаний мотузок голосно лопнув (Трубл., 1, 1955, 185).

ЗАПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ЗАПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., бот. Переносячи пилок квітки (з тичинок на приймочку маточки або на верхівку насінного зачатка), здійснювати запліднення рослини.

Частина мух живиться лише пилком та нектаром квіток, запилюючи їх (Шкідн. поля.., 1949, 101);

Гроза все ж перебила нам роботу. Ми не могли, поки дерева не обсохнуть, ні збирати пилок для запилення, ні запилювати квіти (Грим., Подробиці.., 1956, 176);

І В. Мічурін у 1892 р. запилив квіти молодого дерева китайки першого цвітіння пилком Кандиль-синапа (Юним мічур.., 1955, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запилювати — запи́лювати 1 дієслово недоконаного виду насичувати пилом; згладжувати вибоїни розм. запи́лювати 2 дієслово недоконаного виду здійснювати запилювання Орфографічний словник української мови
  2. запилювати — I -юю, -юєш, недок., запиляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому-небудь. || Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Запиляти вибоїнки. 2》 тільки док., неперех. Почати пиляти (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запилювати — 1. порошити, запорошувати, запорошити, позапорошувати, напорошувати, напорошити, понапорошувати, обпорошувати, обпорошити, пообпорошувати, припорошувати, припорошити, поприпорошувати, спорошувати, спорошити, поспорошувати 2. це квіти пилком Словник чужослів Павло Штепа