запилювати

запи́лювати

I -юю, -юєш, недок., запиляти, -яю, -яєш, док., розм.

1》 перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому-небудь.

|| Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Запиляти вибоїнки.

2》 тільки док., неперех. Почати пиляти (у 1, 2 знач.).

II -юю, -юєш, недок., запилити, -лю, -лиш, док., перех., бот.

Переносячи пилок квітки (з тичинок на приймочку маточки або на верхівку насінного зачатка), здійснювати запліднення рослини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запилювати — запи́лювати 1 дієслово недоконаного виду насичувати пилом; згладжувати вибоїни розм. запи́лювати 2 дієслово недоконаного виду здійснювати запилювання Орфографічний словник української мови
  2. запилювати — 1. порошити, запорошувати, запорошити, позапорошувати, напорошувати, напорошити, понапорошувати, обпорошувати, обпорошити, пообпорошувати, припорошувати, припорошити, поприпорошувати, спорошувати, спорошити, поспорошувати 2. це квіти пилком Словник чужослів Павло Штепа
  3. запилювати — ЗАПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ЗАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. перех., спец. Пиляючи, робити надрізи на чому-небудь. Запиляти на деталі конуси; // Згладжувати, знімати терпугом нерівності на поверхні чого-небудь. Запиляти вибоїнки. 2. тільки док. Словник української мови в 11 томах