запискотіти

ЗАПИСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАПИСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Підсил. до запища́ти.

Ув один голос так і запискотіли [бісенята]: — Спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку! (Стор., І, 1957, 90);

-Так, але… — посмів ще раз запискотіти наївно заклопотаний опозиційний голосок (Фр., IV, 1950, 382).

Значення в інших словниках

1. запискотіти — запискоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запискотіти — див. запискотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови