запиячити
ЗАПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док. Почати пиячити.
В установі «Кінь-копито» Гнат Коваль та запиячив (Біл., Зигзаг, 1956, 6);
*Образно. Насамперед кинувся [Данько] на артезіанську, запиячив на радощах, як пияк (Гончар, Таврія.., 1957, 253).
Словник української мови (СУМ-11)