запиячити
ЗАПИЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док. Почати пиячити.
В установі «Кінь-копито» Гнат Коваль та запиячив (Біл., Зигзаг, 1956, 6);
*Образно. Насамперед кинувся [Данько] на артезіанську, запиячив на радощах, як пияк (Гончар, Таврія.., 1957, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запиячити — див. пиячити Словник синонімів Вусика
- запиячити — -чу, -чиш, док. Почати пиячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запиячити — запия́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запиячити — Запия́чити, -я́чу, -чиш, -чать; не запия́ч, не -пия́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)