1. Словник української мови в 11 томах

заплав

ЗАПЛА́В, у, ч. Те саме, що запла́ва.

Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над полтавським боєм кружеляв (Мал., Звенигора, 1959, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплав — -у, ч. Те саме, що заплава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплав — запла́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. заплав — ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). Словник синонімів української мови
  4. заплав — Заплав, -ву м. = заплава 2. Ми таки їздили човником, де більший заплав хворосту, гілочок, що вода зносила по весні, — там ми й збірали його. Новомоск. Словник української мови Грінченка