заплаканий
ЗАПЛА́КАНИЙ, а, е. Із слідами сліз, змочений сльозами; розпухлий, почервонілий від плачу (про обличчя, очі).
Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Л. Укр., III, 1952, 539);
На вогневу по бездротовому телеграфу уже полетіла звістка, ..що в тилах мінометників спить на канапі смертельно втомлена, заплакана дівчина — суджена Брянського (Гончар, III, 1959, 191);
*Образно. Не раз прокидалися уночі батьки і припадали до заплаканих вікон старими очима… (Мик., II, 1957, 9).
Словник української мови (СУМ-11)