Словник української мови в 11 томах

запливаючий

ЗАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заплива́ти².

Заплива́ючі грунти́ — грунти, для яких характерне запливання.

На важких запливаючих грунтах західних областей та Полісся весною зяб під овочеві культури, як правило, переорюють (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 117).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запливаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до запливати II. || у знач. прикм. Запливаючі ґрунти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запливаючий — заплива́ючий дієприкметник від: запливати — покриватися чимсь  Орфографічний словник української мови