запливаючий

заплива́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до запливати II.

|| у знач. прикм. Запливаючі ґрунти.

Значення в інших словниках

1. запливаючий — заплива́ючий дієприкметник від: запливати — покриватися чимсь  Орфографічний словник української мови
2. запливаючий — ЗАПЛИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заплива́ти². Заплива́ючі грунти́ — грунти, для яких характерне запливання. На важких запливаючих грунтах західних областей та Полісся весною зяб під овочеві культури, як правило, переорюють (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 117).  Словник української мови в 11 томах