Словник української мови в 11 томах

заплюскотіти

ЗАПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАПЛЮСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Підсил. до заплю́скати.

На розгарячіле чоло впала важка крапля — одна, друга, третя, і враз водяний шквал з неба зашумів, заплюскотів довкола (Кол., Терен.., 1959, 369);

Клень заплюскотав і забовтався страшенно, і Едмунд, не можучи вдержати його одною рукою,.. потонув ураз із ним (Фр., III, 1950, 12);

// безос.

За очеретом заплюскотіло. Злякано загуркотіли весла (Вас., II, 1959, 299).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заплюскотіти — -очу, -отиш і заплюскотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до заплюскати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплюскотіти — заплюскоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови