заплямкати

ЗАПЛЯ́МКАТИ, аю, аєш, док. Почати плямкати.

Заплямкає мати після обіду губами, Юрко вже й подає кухоль з водою (Н.-Лев., III, 1956, 288);

Вона заплямкала припухлими зі сну губенятами, усміхнулась, прошепотіла: — Мама! (Мушк., Серце.., 1962, 283);

Щось засопіло й заплямкало — істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч (Донч., III, 1956, 68).

Значення в інших словниках

1. заплямкати — -аю, -аєш, док. Почати плямкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заплямкати — запля́мкати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. заплямкати — Запля́мкати, -каю, -єш гл. Зачавкать губами.  Словник української мови Грінченка