заплямкати
ЗАПЛЯ́МКАТИ, аю, аєш, док. Почати плямкати.
Заплямкає мати після обіду губами, Юрко вже й подає кухоль з водою (Н.-Лев., III, 1956, 288);
Вона заплямкала припухлими зі сну губенятами, усміхнулась, прошепотіла: — Мама! (Мушк., Серце.., 1962, 283);
Щось засопіло й заплямкало — істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч (Донч., III, 1956, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заплямкати — -аю, -аєш, док. Почати плямкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заплямкати — запля́мкати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заплямкати — Запля́мкати, -каю, -єш гл. Зачавкать губами. Словник української мови Грінченка