1. Словник української мови в 11 томах

заплямлений

ЗАПЛЯ́МЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заплями́ти.

Тітка Клавда стягала зі столів скатерті і, заплямлені вином чи вишняком, відкидала набік (Вільде, Сестри.., 1958, 199);

// У знач. прикм.

І хто бригаду кінну поведе, Заплямлену — боротися на поле? (Ю Янов., V, 1959, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплямлений — див. брудний Словник синонімів Вусика
  2. заплямлений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до заплямити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заплямлений — запля́млений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови