заплішка

ЗА́ПЛІШКА, и, ж. Клинець, який забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.).

*Образно. Одного разу на вулиці жонаті чоловіки стали насміхатися з Павла, дорікаючи, що він не господар у своїй хаті, а до старого колеса заплішка (Тют., Вир, 1964, 366).

Значення в інших словниках

1. заплішка — див. нікчемний  Словник синонімів Вусика
2. заплішка — -и, ж. Клинець, що забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заплішка — за́плішка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. заплішка — ЗА́ПЛІШКА (клинець, який забивається для укріплення чого-небудь), ПЛІ́ШКА, ЗА́КЛИНОК спец. Сокира злетіла з сокирища, то з обуха позабивав (чоловік) дубові заплішки, тепер ніколи не злітатиме (Є.  Словник синонімів української мови
5. заплішка — За́плішка, -шки, -шці; -шки, -шок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. заплішка — Заплішка, -ки ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. ум. заплішечка.  Словник української мови Грінченка