Великий тлумачний словник сучасної мови

заплішка

за́плішка

-и, ж.

Клинець, що забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заплішка — див. нікчемний  Словник синонімів Вусика
  2. заплішка — за́плішка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. заплішка — ЗА́ПЛІШКА (клинець, який забивається для укріплення чого-небудь), ПЛІ́ШКА, ЗА́КЛИНОК спец. Сокира злетіла з сокирища, то з обуха позабивав (чоловік) дубові заплішки, тепер ніколи не злітатиме (Є.  Словник синонімів української мови
  4. заплішка — За́плішка, -шки, -шці; -шки, -шок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заплішка — ЗА́ПЛІШКА, и, ж. Клинець, який забивається для укріплення чого-небудь (держака сокири, коси і т. ін.). *Образно. Одного разу на вулиці жонаті чоловіки стали насміхатися з Павла, дорікаючи, що він не господар у своїй хаті, а до старого колеса заплішка (Тют., Вир, 1964, 366).  Словник української мови в 11 томах
  6. заплішка — Заплішка, -ки ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. ум. заплішечка.  Словник української мови Грінченка