Словник української мови в 11 томах

заповнення

ЗАПО́ВНЕННЯ, я, с. Дія за знач. запо́внити і запо́внитися, заповня́ти і заповня́тися.

7-8 липня 1955 р. русло Дніпра було перекрите Каховською греблею і почалося заповнення чаші водоймища (Укр. бот. ж., XVI, 1, 1960, 4);

Над заповненням карток [переміщених осіб] працював досвідчений штат (Рибак, Час.., 1960, 353).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заповнення — [запоўнеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
  2. заповнення — -я, с. Дія за знач. заповнити і заповнитися, заповняти і заповнятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заповнення — запо́внення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови