заповнений
ЗАПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запо́внити.
Це був Босфор — мета їхніх багатоденних мандрів: глибока, заповнена водою, ущелина між Руським і Мармуровим морями (Скл., Святослав, 1959, 134);
Незабаром весь майданчик перед каменоломнями був заповнений мешканцями селища (Гончар, III, 1959, 93);
Додому повернулась [Марійка] пізно з книжками і з зошитом, заповненим виписками (Донч., V, 1957, 422);
Ці словесні пустотливі баталії вносили розрядку в клопітні дні, вщерть заповнені книжками, конспектами, лабораторною роботою (Рибак, Час.., 1960, 280);
Узявши заповнений бланк і належну суму грошей, задоволений поштар покинув купе (Дмит., Розлука, 1957, 239).
Словник української мови (СУМ-11)