1. Словник української мови в 11 томах

заповнений

ЗАПО́ВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запо́внити.

Це був Босфор — мета їхніх багатоденних мандрів: глибока, заповнена водою, ущелина між Руським і Мармуровим морями (Скл., Святослав, 1959, 134);

Незабаром весь майданчик перед каменоломнями був заповнений мешканцями селища (Гончар, III, 1959, 93);

Додому повернулась [Марійка] пізно з книжками і з зошитом, заповненим виписками (Донч., V, 1957, 422);

Ці словесні пустотливі баталії вносили розрядку в клопітні дні, вщерть заповнені книжками, конспектами, лабораторною роботою (Рибак, Час.., 1960, 280);

Узявши заповнений бланк і належну суму грошей, задоволений поштар покинув купе (Дмит., Розлука, 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповнений — [запоўнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. заповнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заповнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заповнений — запо́внений дієприкметник Орфографічний словник української мови