1. Словник української мови в 11 томах

заповзятість

ЗАПОВЗЯ́ТІСТЬ, тості, ж. Влястивість за знач. заповзя́тий.

Намірялася [Барбара] прихильністю жіночою втихомирити Наливайка, а заповзятість його звитяжну одягти в кунтуш польського шляхтича (Ле, Наливайко, 1957, 285);

Радився [Корній Іванович] з давніми друзями, як спрямувати дальшу освіту вихованців школи, що з такою заповзятістю взялися до роботи на фермі (Вол., Місячне срібло, 1961, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповзятість — -тості, ж. Властивість за знач. заповзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заповзятість — заповзя́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. заповзятість — Заповзя́тість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)