заподіватися
ЗАПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся, док., розм. Те саме, що діва́тися.
Він почав нишпорити. Чорт! Десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Коцюб., 1, 1955, 410);
— І де це заподівся малий отой музика, Лади попересохли, чи, може, занеміг? (Мал., Звенигора, 1959, 13).
Словник української мови (СУМ-11)