1. Словник української мови в 11 томах

заподіватися

ЗАПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПОДІ́ТИСЯ, і́нуся, і́нешся, док., розм. Те саме, що діва́тися.

Він почав нишпорити. Чорт! Десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Коцюб., 1, 1955, 410);

— І де це заподівся малий отой музика, Лади попересохли, чи, може, занеміг? (Мал., Звенигора, 1959, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заподіватися — -аюся, -аєшся, недок., заподітися, -інуся, -інешся, док., розм. Те саме, що діватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заподіватися — заподіва́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. заподіватися — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови