1. Словник української мови в 11 томах

запоганювати

ЗАПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм.

1. Засмічуючи, забруднюючи, робити що-небудь поганим.

— Кожний такий пушок — се ось такий здоровенний будяк, що запоганить квадратову стопу землі (Фр., IV, 1950, 325);

Так і відповів мені старий колгоспник з села Лозовеньки Харківської області, коли я запитав, що робили німці в селі: — Запоганили село, запоганили хати, садки, стежки… (Ле, Мої листи, 1945, 38).

2. перен. Те саме, що оскверня́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоганювати — -юю, -юєш, недок., запоганити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Засмічуючи, забруднюючи, робити що-небудь поганим. 2》 перен. Те саме, що оскверняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоганювати — запога́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. запоганювати — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. запоганювати — Запоганювати, -нюю, -єш сов. в. запоганити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, осквернять, осквернить. Паршива вівця все стадо запоганить. Ном. № 5987. Словник української мови Грінченка