1. Словник української мови в 11 томах

заподіти

ЗАПОДІ́ТИ, і́ну, і́неш, док., перех., розм. Те саме, що ді́ти 2.

— З’їли, з’їли мого Левка! Де ви його заподіли? (Кв.-Осн., II, 1956, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заподіти — -іну, -інеш, док., перех., розм. Те саме, що діти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заподіти — заподі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. заподіти — Заподіти, -діну, -неш гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла? Чуб. V. 839. Словник української мови Грінченка