запозивати
ЗАПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., заст. Притягати кого-небудь до судової відповідальності.
Ніхто не запозивав нас до суду (Хотк., II, 1966, 376);
— Я тебе до суду запізву, я тобі на весь світ стиду нароблю (Фр., IV, 1950, 135).
Словник української мови (СУМ-11)