Словник української мови в 11 томах

заполонений

ЗАПОЛОНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заполони́ти.

— Воїн менше за всіх заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (Гончар, III, 1959, 283);

Хлопчик здивовано зупиняється, якусь хвилину дивиться на усміхнене дідове лице і мовчки рушає далі, заполонений новими думками (Кол., Терен.., 1959, 12);

Дівчинкою заполонена — досі служу невірному туркові… (Вовчок, І, 1955, 335).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заполонений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заполонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заполонений — Бранець, полонений  Словник чужослів Павло Штепа
  3. заполонений — заполо́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови