запомагатися
ЗАПОМАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАПОМОГТИ́СЯ, ожу́ся, о́жешся, док., діал.
1. Обходитися власними силами, без будь-чиєї допомоги.
— Та як же вона, молоденька, без вас там запомагається? — Нехай сама собі живе, — промовила Пилипиха (Вовчок, VI, 1956, 270).
2. чим. Влаштовувати свої справи, виходити із скрутного становища завдяки чому-небудь.
Був час, коли він думав запомогтися повітовими грішми (Фр., VII, 1951, 333).
3. тільки док. Розжитися, розбагатіти.
Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)